час від часу відчуваю в собі якісь, хоч і дуже слабкі, паростки натхнення, коли читаю хорошу графічну новелу, але вони швидко в'януть -
тривога і апатія в повітрі, а ти до абсурду тривожний у своїй неврастенії -
в небі почало пробиватися сонце і наче хочеться спробувати вірити у можливість майбутнього -
в новинах дядюшка ляо натякає на підтримку свинособак зброєю -
як від такого нелюдського тиску твоя голова все ще не діамант -

і от сонце знов
щось шкрябає у вікно - злетіла ворона

hier kommt die Sonne sie ist der hellste Stern von allen німець не людина hier kommt die Sonne

як капібара з апельсином на голові, тримайся над тихою водою

я народилась, щоб хотіти жити в курортному селі біля кущів піонів, а там зараз свинопси